Мотивація на навчання – двигун знань

Ми живемо в час стрімкого розвитку техніки і технологій, науково-технічного прогресу. Сьогодні випускник школи має вміти самостійно обирати свій життєвий шлях, адаптуватися в суспільстві, бути життєво активним, компетентним. Навчальна діяльність повинна не просто дати школяреві суму знань, умінь та навичок, а сформувати його компетентність. А тому завдання вчителя – виховання мислячої людини, яка б уміла аналізувати, порівнювати, орієнтуватися в потоці інформації, і була готовою діяти, реалізовувати себе в житті.

Що ж спостерігаємо на практиці? Сучасні діти не завжди із задоволенням ідуть на уроки математики, програмовий зміст предмету для окремих школярів далекий і незрозумілий, часто відсутній інтерес до навчання. Учням складно самостійно оцінювати свою навчальну і самоосвітню діяльність, планувати її та виконувати. І основна, на мій погляд, причина – відсутність у школярів розуміння необхідності здобутих знань і уміння навчатися, відсутність мотивації до навчання. Досліджено, що у випадку відсутності мотивації до навчання задатки не перетворюються на здібності, а інтелектуальний і особистісний розвиток відбувається повільно.

Одним із шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання є створення системи мотивів діяльності особистості, яка піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів і їх ставлення до вивчення того чи іншого навчального предмета.

Мотиви – це причини, що спонукають до вчинків, дій, конкретної діяльності

Мотивацією вважають сукупність мотивів, які спонукають людину до досягнення мети; сукупність психологічних процесів, які дають поведінці вольовий імпульс і спрямованість.

Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.